Положення про організацію навчального процессу в університеті

Положення про організацію навчального процесу у вищому навчальному закладі

1. Загальні положення 
1.1. Навчальний процес у вищому навчальному закладі (надалі - навчальний процес) - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти та з урахуванням принципів формування Європейського простору вищої освіти . 
1.2. Навчальний процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій. 
1.3. Мета навчального процесу полягає у реалізації особистісного потенціалу людини, розвитку її творчих здібностей, задоволенні потреб особи і суспільства у підготовці компетентних фахівців.  
1.4. Зміст освіти - це науково-обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітньо-кваліфікаційних рівнів. 
1.5. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності. 
1.6. Графік навчального процесу визначає календарні терміни семестрів (триместрів), проведення підсумкового контролю (екзаменаційних сесій), проведення практик, підготовка та захист дипломних та магістерських робіт, державної атестації, канікул.
2. Організація навчального процесу
2.1. Організація навчального процесу в університетів здійснюється відповідно до чинного нормативно-правового законодавства України, стандартами вищої освіти України з урахуванням положень Болонської декларації. 
2.2. Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу (кафедрами, відділеннями, цикловими комісіями). Основним нормативним документом, що визначає організацію навчального процесу з конкретного напряму підготовки або спеціальності відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, є навчальний план. 
2.3. Навчальний план - це нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на підставі освітньо-професійної програми та структурно-логічної схеми для певного напряму підготовки або спеціальності відповідно до вимог ECTS. Навчальний план визначає перелік та обсяг (в годинах та кредитах ECTS.) нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного і підсумкового контролю. 
2.4. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік навчальним відділом складається робочий навчальний план, в якому конкретизується та деталізується виконання навчального плану та визначається варіативна компонента. 
2.5. Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом. Вибіркові навчальні дисципліни вводяться для задоволення регіональних потреб, освітніх і кваліфікаційних потреб студентів, ефективного використання можливостей навчального закладу.
2.6. Навчальний час відведений для самостійної роботи студентів знаходиться в межах від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Враховуючи, що тижневе навчальне навантаження студента складає 54 години, щотижнева самостійна робота повинна складати від 27 до 36 годин.
2.7. Сумарна тривалість канікул впродовж навчального року, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.
2.8. При складанні робочого навчального плану слід виходити з того, що чотирирічні освітньо-професійній програмі підготовки бакалаврів за денною формою навчання призначається 240 кредитів ECTS: на навчальний рік – 60 кредитів (по 30 кредитів на семестр) не враховуючи поза кредитні дисципліни. 
 2.9. Місце і значення навчальної дисципліни, її загальний зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються навчальною програмою дисципліни. Анотації до змісту нормативних дисциплін зазначені у відповідних освітньо-професійних програмам підготовки фахівців, які затверджені Міністерством освіти і науки України. Анотації до змісту вибіркових дисциплін розробляються відповідними кафедрами та затверджуються ректором університету.
2.10. Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньо-професійної програми підготовки, на підставі навчальної програми дисципліни та навчального плану відповідною кафедрою складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом університету. Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби індивідуального навчально-дослідного завдання, поточного і підсумкового контролю з урахуванням вимог Європейської кредитно-трансферної системи. Структура та особливості складання робочої програми вказана в «Положенні про робочу програму (відповідно до вимог кредитно-трансферної системи)». 
2.11. Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом. Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку навчальних дисциплін, що сформовані на основі робочого навчального плану. 
2.12. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти і становить: для бакалаврів – 4 роки (заочна форма навчання – 4,5 років), для спеціалістів та магістрів – 1 рік. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. 
2.13. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні, вибіркові та дисципліни. Нормативні дисципліни необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові дисципліни забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних дисциплін визначає нормативну (обов’язкову) складову індивідуального навчального плану студента. 
2.14. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується куратором ECTS на кожний наступний навчальний рік , як правило у квітні – травні поточного року.  За виконання індивідуального навчального плану відповідає студент. 
Процедура формування індивідуального навчального плану студента та контроль його виконання регламентовані «Положенням про індивідуальний навчальний план студента».



3. Форми організації навчання 
3.1. Навчальний процес реалізується у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, практики, контрольні заходи, самостійна робота.
3.2. Основними видами навчальних занять є: лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, комп’ютерний практикум та консультації.
3.3. Лекція – основний вид навчальних занять, призначених для викладення теоретичного матеріалу. Як правило, окрема лекція є елементом курсу лекцій, що охоплює основний теоретичний матеріал одної або декількох тем навчальної дисципліни. Тематика лекцій визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами, а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Кандидатури лекторів, які не мають вченого звання або не входять до штатного розкладу професорсько-викладацького складу, мають бути затверджені ректором університету.
3.4. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний не пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року подати кафедрі складену ним робочу програму з дисципліни, комплект індивідуальних завдань (якщо вони заплановані) та контрольні завдання для проведення підсумкового контролю з дисципліни.
3.5. Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої навчальної програми щодо тематики та змісту лекційних занять, але не обмежуватися у питаннях інтерпретації навчального матеріалу, формах і способах його викладення.
3.6. Лабораторне заняття – вид навчального заняття, на якому студент під керівництвом викладача проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів.
3.7. Для проведення лабораторних занять академічна група поділяється на дві підгрупи. З окремих навчальних дисциплін, з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності студентів, допускається поділ академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю. Перелік цих дисциплін за рекомендацією Методичної ради університету затверджується наказом ректора. 
3.8. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не допускається.
3.9. Лабораторне заняття включає проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання власне лабораторних досліджень, оформлення індивідуального звіту про виконану роботу та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем.  
3.10. Підсумкова оцінка ставиться в журналі занять навчальної групи і враховується при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної дисципліни. Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, передбачені робочою навчальною програмою, є необхідною умовою його допуску до семестрового контролю по даній дисципліні.
3.11. Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь та навичок їх практичного застосування.
3.12. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Викладач, якому доручено проведення практичних занять, за узгодженням з лектором даної навчальної дисципліни розробляє методичне забезпечення: індивідуальні завдання різної складності, методичні прийоми розгляду окремих теоретичних положень або розв’язання практичних задач, контрольні завдання (тести) для виявлення ступеня сформованості необхідних умінь тощо.
3.13. Практичне заняття включає проведення контролю знань, вмінь та навичок, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання задач з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань, їх перевірка та оцінювання.
3.14. Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття вносяться до журналу занять навчальної групи та враховуються при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.15. Комп’ютерний практикум – вид лабораторного заняття, на якому викладач організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь та навичок практичного використання певних оболонок, програм. 
3.16. Комп’ютерний практикум проводиться у спеціально оснащених комп’ютерних класах. Для проведення комп’ютерного практикуму академічна група поділяється на дві підгрупи. 
3.17. Перелік тем комп’ютерного практикуму визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна комп’ютерного практикуму іншими видами навчальних занять не допускається.

3.18. Комп’ютерний практикум включає проведення контролю підготовленості студентів, виконання запланованих завдань, поточний та підсумковий контроль роботи студентів.
3.19. Семінарське заняття – вид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію з попередньо визначених проблем. На підставі індивідуальних завдань (рефератів) студенти готують тези виступів з цих проблем. 
3.20. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою.
3.21. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться до журналу занять навчальної групи. Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при визначенні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
3.22. Індивідуальне навчальне заняття – проводиться з окремими студентами, які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до науково-дослідної роботи і творчої діяльності з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування. Індивідуальні навчальні заняття організуються у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів, зі студентами:
- учасниками олімпіад з фаху або окремих дисциплін;
- членами збірних команд університету з видів спорту;
- з магістрантами за темами наукових досліджень.
3.23. Консультація – вид навчального заняття, на якому студент отримує від викладача відповіді на конкретні питання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, державних) проводяться групові консультації.
3.24. Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводиться за встановленим кафедрою розкладом із розрахунку відповідного часу, що планується на консультації з певної навчальної дисципліни. 
3.25. Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час. Самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань, науково-дослідну роботу.
3.26. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, збірниками завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, практикумами, комп’ютерними навчальними комплексами, методичними рекомендаціями з організації СРС, виконання окремих завдань та ін., які повинні мати також і електронні версії. 
3.26. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.
3.27. Самостійна робота студента по вивченню навчального матеріалу з конкретної дисципліни може проходити в бібліотеці університету, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.
3.28. Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється за попередньо складеним графіком, що гарантує необхідну ритмічність СРС, а також можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування. Графік доводиться до відома студентів на початку навчального семестру.
3.29. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем (комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування, автоматизованих навчальних систем тощо) необхідно забезпечити можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку спеціалістів кафедри.
3.30. Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.
3.31. Індивідуальні навчально-дослідні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково-графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи), курсові, дипломні проекти (роботи) та ін. сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань. Види індивідуальних навчально-дослідних завдань з певних навчальних дисциплін визначаються робочим навчальним планом. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється відповідною кафедрою на кожний семестр. Індивідуальні навчально-дослідні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку викладача. Наявність позитивних оцінок, отриманих студентом за індивідуальні навчально-дослідні завдання, є необхідною умовою допуску до семестрового контролю з даної дисципліни. 
Порядок організації індивідуальної та самостійної роботи студентів наведено в методичних рекомендаціях «Індивідуальна та самостійна робота студентів в умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу».
3.32. Курсовий проект (КП) з навчальної дисципліни – це творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка нового продукту (пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів тощо (або їх окремих частин)). Курсовий проект містить розрахунково-пояснювальну записку, креслення та інші матеріали, які визначаються завданням на курсове проектування. Курсовий проект виконується студентом самостійно під керівництвом викладача протягом визначеного терміну в одному семестрі згідно з технічним завданням на основі знань та умінь, набутих з даної та суміжних дисциплін, а також матеріалів промислових підприємств і науково-дослідних установ, патентів тощо.
3.33. Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, при необхідності – графічного, ілюстративного матеріалу), та є творчим або репродуктивним рішенням конкретної задачі щодо об’єктів діяльності фахівця (пристроїв, обладнань, технологічних процесів, механізмів, апаратних та програмних засобів, або їх окремих частин; економічних, соціальних, лінгвістичних проблем тощо), виконаним студентом самостійно під керівництвом викладача згідно із завданням, на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.
3.34. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Тематика курсових проектів (робіт) затверджується на засіданнях кафедр, що має бути відображено в протоколах засідань кафедр.
3.35. Мета, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.
3.36. В одному семестрі (триместрі) планується не більше одного курсового проектів або робіт. Вони можуть плануватися з дисциплін обсягом не менше 2-х кредитів. Студентам надається право вибору теми курсового проекту (роботи) або пропонується висунути власну тему. Закріплення тем курсових проектів (робіт) за студентами реєструється у журналі із зазначенням дати. 
3.37. Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться прилюдно перед комісією у складі двох викладачів кафедри, в тому числі і керівника курсового проекту (роботи). 
3.38. Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за 100 бальною шкалою з переведенням у національну та шкалу ECTS, відповідно до шкали переведення. (Див п. 4.9.). 
3.39. Студент, який без поважної причини не подав курсовий проект (роботу) у зазначений термін або не захистив його, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсовий проект (роботу) за новою темою або переопрацьовує попередню роботу в термін, визначений навчальним відділом.
3.40. Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр. Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
3.41. Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне навчально-дослідне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог та з обов’язковим застосуванням комп’ютерної графіки, якщо це визначено завданням. 
3.42. Розрахункові та графічні роботи (РР, ГР) – індивідуальні навчально-дослідні завдання, які передбачають вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Основну частину розрахункової роботи складають розрахунки, які можуть супроводжуватися ілюстративним матеріалом: графіками, векторними діаграмами, гістограмами тощо. Основну частину ГР складає графічний матеріал, виконаний відповідно до чинних нормативних вимог.
3.43. Реферати, аналітичні огляди та ін. – це індивідуальні навчально-дослідні завдання, які сприяють поглибленню і розширенню теоретичних знань студентів з окремих тем дисципліни, розвивають навички самостійної роботи з навчальною та науковою літературою. Ця форма індивідуальних навчально-дослідних завдань рекомендується для теоретичних курсів і дисциплін гуманітарного та соціально-економічного циклів. В одному семестрі (триместрі) кількість рефератів з різних дисциплін не може бути більше трьох.
3.44. Контрольні роботи, що виконуються під час СРС (ДКР) – це індивідуальні навчально-дослідні завдання, які передбачають самостійне виконання студентом певної практичної роботи на основі засвоєного теоретичного матеріалу. Контрольні роботи, як і розрахункові роботи, можуть передбачати певний ілюстративний матеріал.
3.45. Практика є необхідним компонентом підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
3.46. Залежно від конкретної спеціальності та цілей практика може бути: навчальна, виробнича, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна, переддипломна тощо. Перелік усіх видів практик, їх форми та терміни проведення визначаються навчальними і робочими навчальними планами.
3.46. Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням дипломного проекту (роботи). Перед проходженням переддипломної практики студент повинен отримати тему дипломного проекту (роботи) для того, щоб під час практики закріпити та поглибити знання дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал та виконати необхідні дослідження за темою проекту (роботи). Для магістерської підготовки такі завдання може виконувати науково-дослідна практика. Переддипломна, науково-дослідна та педагогічна практики проводяться індивідуально.
3.47. Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на завідувача відповідної кафедри.
3.48. Практика студентів проводиться на передових сучасних підприємствах і в організаціях або на кафедрах університету під організаційно-методичним керівництвом викладача відповідної кафедри та спеціаліста підприємства (організації). 
3.49. Зміст і технологія проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою (кафедрами) та затверджується ректором університету. Програма визначає види і форми перевірки рівня сформованості необхідних умінь та навичок, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального навчально-дослідного завдання. Звіт з практики захищається студентом при комісії, яка призначається завідувачем відповідної кафедри та погоджується з проректором з навчальної роботи. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку з практики при комісії, відраховується з університету.
3.50. Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на методичній раді університету не менше одного разу протягом навчального року.
Докладніше питання організації, проведення і підведення підсумків практики студентів розглянуті у наказі Міносвіти від 08.04.93 р. №93 “Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України” (Зміни тексту: наказ Міносвіти від 20.12.94 р. №351).

4. Організація, планування та проведення контрольних заходів.
4.1. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. 
4.2. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначаються відповідною кафедрою (цикловою комісією). 
4.3. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. 
4.4. Семестровий контроль  проводиться з усіх навчальних дисциплін, які внесені в навчальний план. Терміни проведення семестрового контролю визначаються графіком навчального процесу. Семестровий екзамен проводиться з навчальних дисциплін із значним обсягом теоретичного матеріалу, для засвоєння якого, як правило, передбачено проведення практичних, лабораторних або семінарських занять, з метою оцінювання знань студента у повному обсязі навчального матеріалу за семестр.
4.5. Модульний контроль у формі підсумкового тестового контролю із змістових модулів обов’язково проводиться з тих навчальних дисциплін, для яких робочим навчальним планом передбачений екзамен і загальний обсяг яких перевищує один кредит (36 годин). Письмова компонента модульного контролю є обов'язковою та проводиться шляхом виконання контрольних завдань (тестів).
4.6. Протягом семестру проводяться два модульних контролі у формі підсумкового тестового контролю із змістових модулів, обов’язкові для студента. Час для проведення модульного контролю визначається графіком навчального процесу. Модульний контроль з конкретної навчальної дисципліни для студентів визначених академічних груп проводиться під час контрольного тижню за розкладом, складеним навчальним відділом. Відповідальним за розклад є начальник навчального відділу.
4.7. Поділ навчального матеріалу на модулі, максимальна кількість балів для оцінювання контрольного завдання з конкретного модуля (в межах 100-бальної шкали для сумарної модульної оцінки) за пропозицією лектора встановлює кафедра, яка забезпечує викладання цієї навчальної дисципліни. Поділ навчального матеріалу на модулі фіксується у робочій програмі навчальної дисципліни.
4.8. Семестровий залік або поточно-модульний контроль проводиться до початку терміну семестрового контролю (екзаменаційної сесії). 
4.9. За умови виконання студентом усіх видів обов'язкових робіт, передбачених навчальним планом сумарна модульна оцінка переводиться у національну семестрову оцінку відповідно до такої рекомендованої шкали переведення:
За 100 бальною шкалою університету    За шкалою ECTS    За національною шкалою
100-88 балів    А    «відмінно»
87-81 бал    В
(«дуже добре»)    «добре»
80-74 бала    С
(«добре»)    
73-67 балів    D
(«посередньо»)    «задовільно»
66-60 балів    E
(«задовільно»)    
59-35 балів    FX    «незадовільно» *
35-0 балів    F    «незадовільно» **
    
* – з можливістю повторного складання;
** – з обов’язковим  повторним курсом.

4.10.Курсова робота(проект) вважається окремим заліковим кредитом і оцінюється за 100-бальною шкалою з наступним переведенням у національну оцінку відповідно до вищевказаної шкали переведення.
Методологія планування та проведення контрольних заходів і оцінювання знань студентів наведена в «Положенні про систему підсумкового контролю та оцінювання  знань студентів  в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу»
4.11. Кількість дисциплін, з яких планується проведення екзаменів безпосередньо на екзаменаційній сесії, визначається робочим навчальним планом і не може перевищувати п’яти. Тривалість сесії залежить від кількості екзаменів, але не може перевищувати трьох тижнів на семестр. Мінімальна кількість днів відведених на підготовку до екзамену не може бути меншою трьох.
4.12. Навчальний відділ з поважної причини може встановлювати студентам індивідуальні терміни проведення підсумкового контролю з письмового дозволу ректора або проректора з навчальної роботи.
4.13. Результати складання екзаменів, диференційованих заліків, поточно-модульного контролю оцінюються за на 100 бальною шкалою з подальшим переведення в національну та шкалу ECTS та заносяться в заліково-екзаменаційні відомості або направлення, індивідуальні плани студентів та навчальні картки студентів.
4.14. Перескладання модульних та підсумкових семестрових контролів (крім захисту курсових проектів (робіт)) з метою підвищення оцінки допускається, як виняток, за заявою студента на ім’я ректора після виконання останнього контрольного заходу дисципліни.
4.15. Перескладання підсумкового семестрового контролю (у формі екзамену) здійснюється за графіком складеним навчальним відділом до початку наступного семестру. 
4.16. Дипломний, курсовий проект (робота) в структурі програми навчання виділяються в окремий модуль. Підсумковий контроль з цих модулів проводиться у формі публічного захисту.
4.17. Студенти, які під час сесії отримали більше двох незадовільних оцінок відраховуються з навчального закладу.
4.18. Студентам, які під час сесії отримали одну або дві незадовільні оцінки (FX), дозволяється ліквідувати академічні заборгованості до початку наступного семестру. Студенти, які не ліквідували академічні заборгованості до початку наступного семестру підлягають відрахування з університету або за письмовим дозволом ректора чи проректора з навчальної роботи мають право скористатися п.4.19 цього положення.
4.19. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів. Один раз – викладачеві, другий – комісії, яка створюється наказом ректора. Якщо на комісії студент отримав незадовільну оцінку (F, FX), то він відраховується з навчального закладу. Рішення комісії є остаточним.
4.20. Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин вважаються такими, що склали екзамен на незадовільну оцінку (FX).
4.21. Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною  комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій - державна екзаменаційна комісія. 
4.22. Державна комісія створюється як єдина для денної та заочної форм навчання та з кожного напряму підготовки або спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з одного і того ж напряму підготовки або спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених напрямів підготовки або спеціальностей. 
4.23. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, кваліфікації, видання державного документа про освіту, опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки фахівців у вищому навчальному закладі. 
4.24. Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається Міністерством освіти і науки України, на пропозицію ректора університету з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених. 
4.25. До складу державної комісії входять: ректор університету або проректор з навчальної роботи, завідувачі випускових кафедр або циклових комісій, професори, доценти профілюючих кафедр, провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів. До участі в роботі державної комісії як екзаменатори можуть залучатися професори і доценти  відповідних кафедр або циклових комісій, якщо в складі комісії немає представників цих кафедр або циклових комісій. У цьому випадку вони користуються правами членів комісії. Персональний склад членів державної комісії і екзаменаторів затверджується ректором вищого навчального закладу не пізніше, ніж за місяць до початку роботи державної комісії. 
4.25. Робота державних комісій проводиться у терміни, передбачені навчальними планами університету. Графік роботи комісії затверджується ректором вищого навчального закладу. Розклад роботи державної комісії, узгоджений з головою комісії, затверджується проректором з навчальної роботи на підставі подання начальника навчального відділу і доводиться до загального відома не пізніше, як за місяць до початку складання державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт). 
4.26. У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають дипломні проекти (роботи). До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану. Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів (робіт), подаються в державну комісію навчальним відділом. 
4.27. Державній комісії перед початком державних екзаменів або захисту дипломних проектів (робіт) начальником навчального відділу подаються такі документи: 
- зведена відомість про виконання студентами навчального плану і про отримані ними оцінки з теоретичних дисциплін, курсових проектів і робіт, практик, з державних екзаменів (тільки перед захистом дипломних проектів або робіт); 
Примітка. При наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни, в зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення. 
- відгук керівника про дипломний проект (роботу); 
- рецензія на дипломний проект (роботу) спеціаліста відповідної кваліфікації. 
Примітка. Державній комісії можуть бути подані також інші матеріали, що характеризують наукову і практичну цінність виконаного проекту (роботи) - друковані статті за темою проекту (роботи), документи, які вказують на практичне застосування проекту (роботи), макети, зразки матеріалів, виробів тощо. 
4.28. Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії. Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як в університеті, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес. 
4.29. Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом. Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною університетом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день. 
4.30. Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів виставляються за національною шкалою та шкалою ECTS. Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії. 
4.31. Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітньо-кваліфікаційний рівень, кваліфікація та видається державний документ про освіту. 
4.32. Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" (А) не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних навчально-дослідних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре" (В, С), склав державні екзамени з оцінками "відмінно" (А), захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно" (А), а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри або циклової комісії, видається документ про освіту з відзнакою. 
4.33. Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, кваліфікації та видання йому державного документа про освіту приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним. 
4.34. Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку (F, FX), відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка. У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою. 
4.35. Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу. 
Примітка. Перелік дисциплін, що виносяться на державні екзамени, для осіб, котрі не склали ці екзамени, визначається навчальним планом, який діяв в рік закінчення студентом теоретичного курсу. 
4.36. Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором університету може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше, ніж на один рік. 
4.37. Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень та кваліфікація, а також, який державний документ про освіту (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад. Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається в навчальному відділі. 
4.38. Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його ректору. У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу. Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні вченої ради університету. 

5. Робочий час викладача 
5.1. Робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Тривалість робочого часу викладача з повним обсягом обов'язків становить не більше 1548 годин на навчальний рік при середньотижневій тривалості 36 годин. 
5.2. Обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача. Види навчальних занять, що входять в обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача відповідно до його посади, встановлюються кафедрою або цикловою комісією та заносяться в індивідуальний план викладача відповідно до Норм часу.
5.3. Всі види навчальної, методичної, наукової, організаційної робіт та кількість відведених голин на кожен вид роботи деталізується в Нормах часу для планування і обліку навчальної, основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників.
 5.4. На останньому засіданні кафедри або циклової комісії кожен викладач звітує про виконання індивідуального плану, на основі цього кожен завідувач кафедрою або голова циклової комісії подають звіти по кафедрі або цикловій комісії в цілому проректору з навчальної роботи та проректору з науково-методичної роботи.
5.5. У випадках виробничої необхідності викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, в межах свого робочого часу. Додаткова кількість облікових годин встановлюється університетом і не може перевищувати 0,25 мінімального обов'язкового обсягу навчального навантаження. Зміни в обов'язковому навчальному навантаженні викладача вносяться в його індивідуальний робочий план. 
5.6. Графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача. Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання. Викладач зобов'язаний дотримуватися встановленого йому графіка робочого часу. Забороняється відволікати викладачів від проведення навчальних занять та контрольних заходів, передбачених розкладом. 

/ / / / / / / / /